"Хрущовки" виживуть: уряд зламав сценарій масового знесення, що буде замість бульдозерів

Українські міста все ще «стоять на кістках» радянської ери — мільйони людей живуть у «хрущовках», які колись зводилися як тимчасове житло на 25–30 років.

Половина цих будинків уже давно прострочили свій термін експлуатації, бетон втомився, арматура іржавіє, стики між панелями тріщать. При цьому мешканці витрачають на опалення удвічі більше, ніж люди у новобудовах. Звучить як готова причина для масового знесення? Уряд вважає інакше.

Ні — радикальному знесенню

Голова профільного парламентського комітету Олена Шуляк розставляє крапки: під час війни жодних масштабних «зачисток» старих будинків не буде. Це було б економічним самогубством і соціальною катастрофою, враховуючи, що більшість мешканців таких будинків — люди похилого віку. Замість бульдозерів держава переходить до реновації без виселення.

Що зміниться

План реконструкції передбачає не знос, а глибоке оновлення будинків:

• утеплення та модернізація інженерних систем;
• перепланування та адаптація під сучасні потреби;
• надбудова нових поверхів там, де це можливо;
• оновлення фасадів і територій довкола.

Такий підхід продовжить життя будинкам на 20–30 років і збереже соціальні зв’язки в старих районах.

Закон без примусу

Ще у 2022 році Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію кварталів. Він передбачає відновлення не лише самих домів, а й доріг, садочків, шкіл, мереж — тобто повне оновлення середовища.

Знесення можливе лише як крайній захід — якщо експертиза визнає ремонт безглуздим. І ключове: жодного примусового виселення. Міжнародна практика закріплена і в нас — реновація стартує тільки за згодою 75% мешканців.

Наразі документ готують до другого читання з урахуванням реалій війни — зокрема, відновлення зруйнованого житла та повернення переселенців.

Що це означає для людей

• Вас не виженуть — жодних «нічних виселень» під крики та автокрани.
• Фокус — на поліпшенні життя, а не на руйнації.
• Все буде публічно й поетапно, із технічними обстеженнями і консультаціями.

Чому це важливо на майбутнє

Україна отримала шанс зробити найбільший житловий апгрейд у своїй історії — не стираючи старі райони з обличчя землі, а перетворюючи їх у енергоефективні, безпечні й людяні простори. Якщо ця реформа запрацює, міста оновлюватимуться не через руйнацію, а через розумну трансформацію.

І це, здається, найцивілізованіший сценарій з усіх можливих.

Читайте також:

Українці вже цього місяця платитимуть за світло менше: три легальні лазівки, які працюють просто зараз.

ЄС "закриває двері" для українців? Тимчасовий захист завершується, що чекає на мільйони біженців.